Тепер в Україні не вимагають від агронома ведення «Книги історії полів». Вона ніби міфічний персонаж: усі про неї знають, але мало хто її бачив. Основний недолік книги в тому, що вона паперова, її важко своєчасно заповнювати, та ще важче керівникові її отримати від агронома для аналізу.

Звертаємо увагу, що вона не випадково прошнурована й опечатана сургучною печаткою підприємства: це зроблено для того, щоб агроном не зміг заднім числом коригувати внесені дані.

Згаданих недоліків немає в «Електронної книги історії полів», яку агроном веде за допомогою смартфона або планшета. Зібрана інформація передається та зберігається на сервері підприємства або ж на «хмарному» сервері.

Використання планшета чи смартфона дозволяє оперативно збирати
інформацію, а користування сервером і «хмарами» захищає
інформацію від змін, дає можливість накопичувати статистичні дані й оперативно їх надавати всім зацікавленим особам. Водночас – це обов'язковий виробничий документ, який має бути в кожному агрогосподарстві, де є рослинництво. Дані книги використовують у складанні плану агротехнічних заходів на наступний рік. Книгу передають, коли міняється агроном, по акту з оглядом полів і зберігають на рівні із земельно-обліковими документами. Якщо мислити масштабно, то акуратне ведення книги протягом тривалого часу дозволить передавати наступному поколінню всю історію роботи з полем.

«Книга історії полів» складається із двох розділів: перша частина — це спостереження агронома за полями («діагноз лікаря»), друга — проведені роботи на полях і використані матеріали для можливого лікування ґрунтів («безпосереднє лікування хворого»).

Облік як мотив до дії

Агроном може своєчасно поставити діагноз, але підприємство несвоєчасно на це відреагує, в результаті чого масштаб лікування може суттєво збільшитися, що потягне за собою додаткові матеріальні витрати та зниження врожайності.

Проблемою є те, що агроном, підпорядковуючись директору, не може захистити себе від несвоєчасних і неякісних агрооперацій. В результаті, коли добра врожайність – хвалять директора, а коли погана — лають агронома, або всі разом кивають на вплив погодних умов.

Якщо керівництво несвоєчасно побачить зниження планової врожайності по кожному полі, воно не зможе проаналізувати, які дії призвели до її зменшення (наприклад, коли були вкрадені засоби захисту рослин, а на поле вносили просто воду, або коли засіб захисту не спрацював через порушення технологій). Отже, не контролюючи причино-наслідковий зв'язок, керівництво не може ухвалити правильне рішення.

Коли старший агроном контролює поля, він має отримати звіт, що саме на них було виявлено, що зроблено і що планується найближчим часом зробити. Відсутність обліку прогнозованої врожайності перед початком збору врожаю не дозволяє проконтролювати відхилення фактичної врожайності від запланованої, що суттєво підвищує ризик крадіжок урожаю під час його збору. Недостатній облік відвідувань кожного поля не дозволяє стимулювати агрономів частіше бути на полях, а також без цих даних неможливо заохотити добросовісних агрономів до роботи й покарати недобросовісних.

Відсутність єдиної бази даних не дає можливості використовувати
протоколи агронома, також не дозволяє залучити зовнішніх експертів для організації незалежного контролю за діями власних агрономів й організувати експертну допомогу агрономам підприємства.

Відсутність реєстрації термінових робіт не дає керівництву розуміння кількості та складності агрономічних проблем на сьогодні, які потрібно усунути негайно, й аналізу того, чи можуть господарства самі усунути ці проблеми,або ж потрібно залучати зовнішні ресурси. Відсутність аналізу дати й обсягу виявленої проблеми, а також дати й обсягу її усунення не дозволяє керівництву обліковувати втрати від несвоєчасного розв'язання проблеми й не допустити залучення зовнішніх послуг, щоб дати можливість заробляти власним працівникам і мати максимальний доступ до матеріалів, а це може призвести до порушення термінів, особливо сівби та збирання врожаю, що
дуже суттєво впливає на врожайність. Керівництво, не маючи доступу до інформації про готовність поля до сівби та збирання врожаю, не може правильно оцінити та розрахувати, чи вкладається господарство в терміни цих робіт.

Як усе працює

Пропонуємо на прикладі роботи такого собі агронома Івана Петровича розглянути, як працює «Мобільний агроном».

Іван Петрович орендував програму 1С у «хмарному» сервісі та переніс список полів і посівів у цю програму, а з GPS-навігатора переніс їхні координати. З «плей маркету» на смартфон або планшет з «андроїдом» він безкоштовно завантажив програму «Мобільний агроном», яка також працює на базі 1С. З «хмарного» сервісу на смартфон або планшет були передані дані про поля, посіви, культури, дані планової врожайності, координати полів. Далі Іван Петрович прийшов на поле і навіть за відсутності інтернету відкриває програму та створює протокол агронома:

- автоматично фіксується дата та час створення документа, координати якої визначаються по GPS-навігації;

- програма автоматично визначає посів (поле плюс культура);

- по посіву програма автоматично визначає культуру (наприклад,

пшениця озима);

- по даті — фазу росту (наприклад, вихід у трубку);

- програма автоматично заповнює планову врожайність (наприклад, 6 т)

Й автоматично заповнює плановий показник (наприклад, кількість продуктивних стебел, мільйонів і гектар, та планову оцінку – 8
млн/га). Агроном вводить фактичну оцінку – 8 млн/га – і розраховує прогнозовану врожайність (наприклад, 6,375 т). Отже, програма практично все зробить самостійно: за посівом визначить урожайність, за датою — показник фази росту, його величину.

Іван Петрович тільки ввів фактичну кількість продуктивних стебел — 8 млн/га, і йому автоматично прорахувалася прогнозована врожайність на рівні 6,375 т.

До того ж зафіксувалася дата й час створення протоколу, координата GPS-навігації, здійснилася фотофіксація. Як тільки Іван Петрович увійшов у зону, де є мобільний інтернет, він відправив цей протокол у центральну базу, після чого протокол агронома заблокувався на можливу зміну показників.

Якщо є потреба, то в протоколі можна ще зафіксувати хворобута ступінь ураження полів, бур'яни, їх кількість іплощу,наявність шкідників (кількість і площу ураження). Крім того, агроном може поставити позначкув термінову роботу, обійти та зафіксувати координати периметра ділянки, яку потрібно обробити. Івану Петровичу потрібно лише 2–3 хв для створення цього документа, і це його звільнило від ведення паперової «Книги історії полів».

Якщо на полі виконувалися роботи та вносили матеріали, диспетчер GPS-навігації створить і відправить на смартфон документ, у якому буде зазначено: на якому полі обробляли, яку культуру, яким трактором, причіпним пристроєм, хто обробляв, скільки гектарів оброблено з допомогою GPS- навігації, які матеріали вносили. Таким чином, Іван Петрович відкоригує тільки фактичну кількість матеріалу, фіксує дату та час створення документа й відправляє дані на сервер. Ця операція також потребує1–2 хв.

Є можливість підписати ці документи електронним підписом і зареєструвати їх у єдиному незалежному зовнішньому реєстрі, що зробить їх юридичнозначущими, або такими, що визнають суди. Завдяки цьому відпадає потреба складати та підписувати паперові первинні документи, що суттєво пришвидшує збір й обробку інформації та здешевлює облік. У результаті відпаде потреба у веденні дорожніх листків, створенні актів унесення матеріалів, подачі оперативної інформації про виконані роботи, автоматично нараховуватиметься заробітна плата — вивільниться бухгалтер по зарплаті, автоматично буде списано пальне — вивільниться бухгалтер по пальному, автоматично буде списано матеріали — вивільниться бухгалтер по матеріалах, автоматично розрахується собівартість — вивільниться бухгалтер із собівартості, автоматично створиться аналіз і контроль норм — вивільниться економіст. Директор о 9-й годині натисне кнопку й побачить усю інформацію: аналіз і контроль за попередній день, а не через двамісяці, як він отримує це сьогодні.

Перевіривши дотримання норм і технологій, дотримання термінів і плану робіт, директор під час планування ухвалить правильне рішення та скоригує діяльність підприємства.

Облік в ім'я результату

Для багатьох агрооперацій агроному потрібно визначити точку роси(час, коли роса конденсується на листочку), а для цього він має бути на полів удосвіта. За допомогою «Мобільного агронома» дата та час перебування агронома на полі фіксується автоматично, відповідно, будуть надані вчасні коректні та правильні дані. «Мобільний агроном» дозволить вести облік кількості відвідувань полів щодня.
Сьогодні керівництво аграрного підприємства може визначити врожайність полів тільки після того, як урожай ліг в комору, тобто коли вплинути на нього вже неможливо. Водночас агроном, виходячи на поле, може легко визначити прогнозовану врожайність на підставі фази росту рослини, порівнюючи планові та фактичні показники.